Історія справи

Постанова ВГСУ від 23.07.2014 року у справі №910/19659/13
Постанова ВГСУ від 23.07.2014 року у справі №910/19659/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Справа № 910/19659/13

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І. (доповідач),за участю представників сторін позивача - Габрієль Я.В.; відповідача - Шикеринець Р.І.;розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергомонтаж" та Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від20.05.2014у справі № 910/19659/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергомонтаж" доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"простягнення 2 855 735, 06 грн.та за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергомонтаж" простягнення пені в сумі 523 902, 60 грн. та штрафу в сумі 203 740, 00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергомонтаж" (далі - ТОВ "Компанія "Енергомонтаж") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз") про стягнення заборгованості за договором № 1206000760 від 21.06.2012 в сумі 2 855 735, 06 грн. (в тому числі: 2 592 134, 62 грн. основного боргу, 92 512, 72 грн. пені, 150 732, 66 грн. штрафу та 20 355, 06 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 порушено провадження у справі № 910/19659/13 за позовом ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" до ПАТ "Укртрансгаз" про стягнення 2 855 735, 06 грн.

До прийняття рішення по суті спору ПАТ "Укртрансгаз" подало зустрічну позовну заяву, в якій просило стягнути з ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" пеню в сумі 523 902, 60 грн. та суму штрафу в розмірі 203 740, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 зустрічну позовну заяву прийнято до провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Марченко О.В.) від 03.03.2014 первісний позов задоволено. Суд стягнув з ПАТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" 2 592 134, 62 грн. боргу, 92 512, 72 грн. пені, 150 732, 66 грн. штрафу та 20 355, 06 грн. 3% річних. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Пашкіна С.А., судді Баранець О.М., Калатай Н.Ф.) від 20.05.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 змінено, викладено резолютивну частину в іншій редакції, згідно з якою первісний позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" 2 592 134, 62 грн. боргу, 92 512, 72 грн. пені, 150 732, 66 грн. штрафу, 20 355, 06 грн. 3% річних; зустрічний позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" на користь ПАТ "Укртрансгаз" пеню в сумі 523 902, 60 грн., штраф в сумі 203 740, 00 грн.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014, ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати і залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2014.

Касаційна скарга мотивована тим, що постанова суду в частині задоволення зустрічного позову була прийнята за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення по справі, з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник посилається зокрема на те, що після припинення дії договору (01.05.2013) у позивача за зустрічним позовом не було правових підстав для нарахування пені, починаючи з 02.05.2013, оскільки зобов'язання з надання послуг припинилось, а також втратило чинність саме положення договору, яким було передбачено право нарахування неустойки.

Окрім того, ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" вказує на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано положення п. 1.2 договору та змісту додатку 1 до договору, якими передбачено місячну періодичність надання, розрахунок пені та штрафу за зустрічним позовом суперечить локальним кошторисам та не відповідає дійсним обставинам справи.

ПАТ "Укртрансгаз", не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, також подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 в частині задоволення первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій в частині первісного позову є незаконними та необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У касаційній скарзі ПАТ "Укртрансгаз" посилається на те, що його зобов'язання щодо оплати вартості послуг не є простроченим і застосування санкцій за начебто несвоєчасне виконання відповідачем умов договору є безпідставним.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.06.2014 касаційні скарги ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" та ПАТ "Укртрансгаз" прийнято до провадження та призначено на 16.07.2014.

Цією ж ухвалою зупинено виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у даній справі до закінчення її перегляду в порядку касації.

В засіданні суду, призначеному на 16.07.2014, оголошено перерву до 23.07.2014.

ПАТ "Укртрансгаз" було подано відзив на касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Енергомонтаж", в якій просило постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 в частині задоволення зустрічного позову про стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання господарських зобов'язань залишити без змін.

При цьому, товариство посилається на те, що його вимоги щодо стягнення пені та штрафу є правомірними та обґрунтованими, а їх застосування здійснено за наявності всіх правових підстав, визначених ст.ст. 231, 232 ГК України та п 5.4 договору.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга ПАТ "Укртрансгаз" не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" (виконавець) та ПАТ "Укртрансгаз" (замовник) 21.06.2012 укладено договір, за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався на власний ризик, власними та залученими силами і засобами надати послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту електроустаткування н.в.і.у (технічне обслуговування систем пожежовиявлення на об'єктах управління магістральних газопроводів "Кивтрансгаз"), при цьому, замовник також зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору термін надання послуг: з дати укладення договору до 01.05.2013.

Ціна договору відповідно до кошторисної документації становить 5 559 828 грн. (п.2.1 договору);

Згідно з п. 2.3 договору оплата вартості наданих послуг з технічного обслуговування здійснюється замовником за фактом надання послуг протягом 180 банківських днів від дати підписаного сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.

Сторони погодили, що за порушення виконавцем строків надання послуг він сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення надання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (пункт 5.4 договору).

У разі несвоєчасної сплати замовником за надані послуги виконавець має право нарахувати замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення оплати, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягнути штраф у розмірі 7% від вартості простроченого зобов'язання (п. 5.5 договору).

Не зважаючи на те, що сторонами предметом договору визначено надання послуг, суди попередніх інстанцій встановили, що даний договір за своє правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Господарськими судами також встановлено, що позивач за первісним позовом протягом 31.07.2012 - 27.12.2012 виконав взяті на себе за договором зобов'язання на загальну суму 2 649 256, 54 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та актами приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в.

З огляду на те, що, як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" виконало роботи за договором на суму 2 649 256, 54 грн., а ПАТ "Укртрансгаз" їх прийняло без жодних зауважень, проте всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства сплатило у період з 30.10.2012 по 31.05.2013 лише 57 121, 92 грн., що підтверджується випискою про рух грошових коштів на поточному банківському рахунку компанії, доказів оплати товариством залишку заборгованості (2 592 134,62 грн.) судам надано не було, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення первісного позову в частині стягнення суми основного боргу.

Також судами попередніх інстанцій, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення за первісним позовом сум 3% річних, пені та штрафу, зроблено висновок про їх обґрунтованість та наявність правових підстав для стягнення в повному обсязі, з огляду на прострочення виконання замовником свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд виходив із того, що оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання ПАТ "Укртрансгаз" зобов'язань з оплати виконаних ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" робіт за договором, то дії виконавця з неповного (прострочення) виконання робіт за договором є притриманням, з урахуванням чого нарахування пені та штрафу є безпідставним.

Окрім того, строк дії договору - до 01.05.2013 (як кінцевий термін виконання робіт), а замовником нараховано штрафні санкції, починаючи з 02.05.2013, тобто після припинення зобов'язань з виконання робіт за договором, внаслідок чого відповідні санкції не підлягають нарахуванню і стягненню з виконавця.

Господарськими судами встановлено, що відповідно до п. 6.1 договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 01 травня 2013 в частині надання послуг, а в частині оплати - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

При цьому, сторонами не було погоджено графіку виконання робіт, згідно з умовами договору об'єм послуг визначався лише відповідно до технічного завдання та кошторисної документації, договір містить один погоджений додаток - Кошторисну документацію.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Главою 50 ЦК України визначено підстави припинення зобов'язання, серед яких немає такої як закінчення строку дії договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов:

якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; - якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанова Верховного Суду України від 04.02.2014 № 903/610/13).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до додатку 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 № 64-р ПАТ "Укртрансгаз" є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки.

З врахуванням викладеного та положення п. 5.4 договору, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення зустрічного позову в повному обсязі, з огляду на те, що ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" прострочило виконання зобов'язання за договором.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ТОВ "Компанія "Енергомонтаж" та ПАТ "Укртрансгаз", викладені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в частині первісного позову та суду апеляційної інстанції щодо зустрічного позову.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що фактичні її обставини в частині первісного позову були встановлені судами попередніх інстанцій та в частині зустрічного позову апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду.

Згідно із ст. 1211 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.

Після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала.

У абз. 4 п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 зазначено, що за змістом ч. 3 ст. 1211 ГПК України питання про поновлення виконання судового рішення має вирішуватися судом касаційної інстанції під час прийняття постанови за результатами перегляду справи в касаційному порядку. В залежності від конкретних обставин справи відповідне питання може бути вирішено після перегляду оскаржуваного судового рішення, про що виноситься ухвала.

У зв'язку із закінченням перегляду оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в порядку касації, виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014, яке було зупинено ухвалою Вищого господарського суду України від 26.06.2014, підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енергомонтаж" та Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі № 910/19659/13 - без змін.

Поновити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 у справі № 910/19659/13.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.